Вивчено морфологічні критерії життєздатності м'язів стопи, гомілки і стегна у пацієнтів із гангренозно-ішемічною формою синдрому діабетичної стопи (СДС). Виявлено, що у хворих оксигенація тканин стопи (транскутанна напруга кисню) після проведення проби на реактивну гіперемію не зростає, що свідчить про неефективність призначення таким хвори судиннорозширювальних середників і можливість покращити оксигенацію стопи тільки за рахунок антигіпоксантів. Розроблено алгоритм діагностики та лікування хворих на гангрезно-ішемічну форму СДС, що базується на виконанні первинної ампутації вище рівня морфологічно та гістохімічно нежиттєздатних тканин та виконанні лише санаційних операцій на стопі при життєздатності тканин на всіх досліджуваних рівнях. Показано, що використання розробленого алгоритму дозволяє знизити частоту високих ампутацій нижніх кінцівок, повторних операцій та скоротити середній термін перебування хворих у стаціонарі.

  Скачати повний текст